Превышение установленного ограничения скорости (прибор «ВИЗИР») |
Про визнання незаконною та скасування Постанови ВА №00000 від 20.07.2013 р. про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст. 288 ч. 3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
20.07.2013 р. на 25 км автошляху Ялта-Севастополь мене зупинив інспектор дорожньо-патрульної служби взводу ДПС (ФІО інспектора). Мені було пред’явлено,що моє авто рухалося зі швидкістю 83 км/год, чим перевищено встановлену швидкість руху на 23 км/год.
Моїми поясненнями, що із заявленої швидкістю рухався не мій транспортний засіб, а, можливо, авто, що рухалось попереду, інспектор знехтував. До того ж інспектор порушив ч. 2 ст. 5 Закону України «Про міліцію», не назвавши своє прізвище та звання. На моє прохання пред’явити своє службове посвідчення пред’явив його, але встигнути щось прочитати було просто неможливо.
Єдиний доказ, який інспектор надав мені, – це фотофрагмент на приладі «ВІЗИР № 0000000» нібито мого транспортного засобу, що рухається зі швидкістю 83 км/год. При цьому, на екрані прибору взагалі не було видно державних номерів авто і дуже важко було розпізнати навіть модель транспортного засобу. Прив’язка до конкретної місцевості на пред’явленому фрагменті також повністю відсутня. На моє прохання показати мені чіткі зображення, на яких видно номер мого авто, інспектор після кількох спроб нарешті показав мені фотофрагмент, на якому дійсно можна розпізнати державні номери, але швидкість авто при цьому складає 74 км/год. Моє прохання показати мені відеозапис (на якому дійсно було б видно, що попереду та позаду мене рухалися інші транспортні засоби, бо ця ділянка автодороги у вечірній час досить щільно завантажена) інспектор повністю проігнорував. Сама фотографія, зроблена «ВІЗИРом», не є доказом того, що автомобіль, який є в кадрі, перевищив встановлену швидкість на даній ділянці дороги. Встановити точне місце фіксації (населений пункт чи траса за містом) за цією фотографією просто неможливо.
Відповідно до п. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до п. 3 ст. 70 КАС України, докази, одержані з порушенням вимог закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Враховуючи викладене вище, а саме те, що докази порушення мною правил дорожнього руху, одержані та наведені з порушенням вимог закону інспектором ДПС, протокол про адміністративне правопорушення серії ВА1 № 00000 від 20.07.13 р., складений з суттєвим порушенням діючого законодавства, а, відповідно, і Постанова серії ВА № 00000 від 20.07.2013 р. Керуючись статтями 287, 288, 289, п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП України, та ст. 6, 18, п. 3 ст. 70, п. 2 ст. 71, ст. 104, 105, 106 КАС України
Кодекс Украины об административных правонарушениях Закон Украины "О милиции" |